Сценарій концерту "Тобі, рідний край, всі наші пісні!"

Сценарій концерту

вокально-хорового колективу ЦДЮТ

«Тобі, рідний край, всі наші пісні!»,

присвяченого 200-річчу Т. Г. Шевченка

І відділення

Виступ зразкового ансамблю пісні «Полум’я»

Ведучі:

- Добрий день дорогі друзі, шановні батьки і всі гості нашого свята!

- Ми раді вітати Вас у цьому залі  Центру дитячо-юнацької творчості!

- Сьогодні ми присвячуємо наш концерт  під назвою «Тобі, рідний край, всі наші пісні!» 200-річному Ювілею від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

- Чи не вічна таїна природи: кожен на свій народ – і менший, і більший – «раптом» виколосить в комусь із своїх синів чи дочок всього самого себе.

- В неповторній духовній самобутності, могутності, красі, в національних дивоквітах своєї душі, у всеосяжності світобачення, відчуття, у нескінченному самовдосконалюючому пориванні духу, в неминучій на історичних шляхах манячій тузі й виплесках щастя з серця, коли в одному диханні титан і його народ в болях, муках, в люті, в нелюдській, здавалось б, напрузі виборюють щось для кращої своєї долі, підносячи самих себе.

- На сцені – зразковий ансамбль пісні «Полум’я».

***

Свою Україну любіть,

Любіть її  во время люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

- 1.  Сл. А. Навродського, муз. Є. Станковича - «Україно моя».

***

- Шевченковий феномен так багатобарвно вже вписаний у портретну галерею велетнів світової культури. Треба самому бути Шевченком, щоб відкривати в ньому щось невідкрите, непомічене, недочуте, - а він же  - сплав цілого народу, його історії, його страждань, віри, любові, боротьби за самого себе – нескінченній…

- З ким порівнювати український Шевченковий феномен? Пушкін, Лермонтов… Так, але про них насамперед хочеться сказати як про надвисоке світове естетичне явище, як про «камертони» для світового настроювання лір. А звисочіле над планетою Кобзареве слово до «камертонів» додало плоть і кров народу. Світова історія не знала такого органічного злиття поета і його народу.

- Не уявиш Шевченка без України, а України без Шевченка. Це сплав його душі, співця, й душі великої його рідні.

Все сумує – тільки слава

Сонцем засіяла,

Не вмре Кобзар, бо навіки

Його привітала.

Неначе наш Дніпро широкий,

Слова його лились, текли

І в серце падали глибоко!

Огнем невидимим пекли…

- 2. Сл. Т. Шевченка, муз. М. Лисенка - «Реве та стогне Дніпр широкий».

***

- В роки Великої Вітчизняної війни на Українську радіостанцію імені Т. Г. Шевченка в тиловому Саратові тисячами йшли з усіх фронтів листи від українців-солдатів, офіцерів. Краяли душу їхні болі, які вони виливали у писаному «далекім і близьким, рідним», довірою наповнювала душу їхня клятва: «розтрощити, змести ворога-поганця». Чи не в кожнім з фронтових листів були благання: «Підкріпіть вояцьки сили наші котримсь примірником Тарасового «Кобзаря» - коли вогнем горить любов до рідної землі, носитиму його крізь важкі бої на серці – й ніяка куля не візьме мене!»

- Примірники «Кобзаря» потрапляли до бійців на фронти, вони «розтиражовувались» - переходили з рук у руки, від серця до серця сотнями тисяч! «Кобзар» робив привільнішими автомати, кулеметні черги, визвольну «роботу» «катюш», артилерії всіх калібрів, кожен примірник «Кобзаря» - то зброя тисяч і тисяч.

                                                   Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою, злою кров’ю

Волю окропіте.

- 3.  Сл. Є. Долматовського, муз. М. Фрадкіна - «Пісня про Дніпро».

***

                                               З того часу в Україні  

                                               Жито зеленіє;

        Не чуть плачу, ні гармати,

        Тільки вітер віє,

        Нагинає верби в гаї,

        А тирсу на полі.

       Все замовкло. Нехай мовчить:

       Така божа воля.

- 4. Сл. Г. Бойко, муз. В. Верменича - «Пісня про Україну».

***

Огні горять, музика грає,

                                               Музика плаче, завиває;

                                               Алмазом добрим, дорогим

                                               Сіяють очі молоді…

- 5. Сл. А. Досталя, муз. Р. Бойко - «Здравствуй, юность!».

***

  - Шевченко мав незвичайний хист українського барда. Мелодійність та музичність виявляється в кожному рядку його шедеврів.

І барвінком, і рутою

І растом квітчає

Весна землю, мов дівчину

В зеленому гаї.

І сонечко серед неба

Опинилось, стало.

Мов жених той молодую

Землю оглядало.

- 6. Сл. А. Смолянінова, муз. В. Кірси - «Город у моря».

***

- Тарас Григорович Шевченко – один з найбільших поетів і художників слов’янського світу й усього людства, великий мислитель і український геній.

- Могутній вплив на його талант, потяг до співу і малювання мала неповторна краса української землі. Він був зачарований яскравими, чудовими барвами української природи.

- Велич і славу Тараса Шевченка несе в своєму поступальному русі його народ, відчуваючи тепло патріотизму, гуманізм і естетику, любов до людей, природи і життя.

- 7. Муз. Л. В. Бетховена, переклад для хору Я. Дубравіна -  

«Восхваление природы человеком».

***

   Хоч на годину на Вкраїну,

На неї гляну, подивлюсь

І, мов добро кому зроблю,

Так любо серце відпочине.

- 8. Сл. В. Суслова, муз Я. Дубравіна - «Вальс».

***

- Твори Тараса Шевченка увійшли в скарбницю світової літератури. Найславетніший український поет, Кобзар – джерело натхнення, радості й свободи.                                 

                                       І досі сниться: під горою,

                                               Між вербами та над водою,

                                               Біленька хаточка. Сидить

                                               Неначе досить сивий дід

                                               Коли хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

- 9. Муз.  Є. Догі, сл. і  переклад для хору Г. Мещанінова - «Край родной»,

з кінофільму «Мой ласковый и нежный зверь».

***

   На розпутті кобзар сидить

           Та на кобзі грає.

          Кругом хлопці та дівчата –

          Як мак процвітає.

- 10. Сл. В. Вікторова, муз. І. Карабіца - «Мы любим солнце и весну».

ІІ відділення

Виступ молодшого хору «Іскорка»

***

- Глибоко народна і самобутня творча спадщина Т. Г. Шевченка органічно пов’язана з життям, світо почуванням і фольклором українського народу, тому і сприймається довершеним поетичним вираженням його національної свідомості, духовних поривань і прагнень.

І ти, моя едина,

Встаєш із-за моря,

З-за туману, слухняная,

 Рожевая зоре!

І ти, моя єдиная,

    Ведеш за собою

    Літа мої молодії

 І передо мною

Ніби море заступають

Широкії села

                 З вишневими садочками

І люди веселі.

- На сцені – молодший хор «Іскорка».

- 1. Сл. М. Яснова, муз. И. Космачьова - «Здравствуй, детство!».

- 2. Сл. і муз. С. Юдиної - «Праздник к нам пришёл».

- 3. Сл. М. Сингаївського, муз. В. Таловирі - «Кличе весна у поле».

- 4. Сл. і муз. Е. Гомонової - «Что такое семья?».

- 5. Сл. і муз. Ю. Михайленко - «Рідний край».

ІІІ відділення

Виступ учасників театру естрадної пісні «Сузір’я»

***

Дивлюсь, аж світає,

     Край неба палає,

     Соловейко в темнім гаї

     Сонце  зустрічає.

     Тихесенько вітер віє,

     Степи, лани мріють,

     Меж ярами над ставами

     Верби зеленіють.

     Сади рясно похилились,

     Тополі по волі

     Стоять собі, мов сторожа,

     Розмовляють з полем.

     І все то те, вся країна,

     Повита красою,

     Зеленіє вмивається

     Дрібною росою.

     Споконвіку вмивається,

     Сонце зустрічає…

     І нема тому почину,

         І краю немає!

- 1. «Розкажи про Україну». Виконує вокальний ансамбль «Співаночки».

***

Садок вишневий біля хати,

  Хрущі над вишнями гудуть,

 Плугатарі з плугами йдуть,

                                             Співають ідучи дівчата,

        А матері вечерять  ждуть.

       

        Сім’я вечеря біля хати,

        Вечірня зіронька встає,

        Дочка вечерять подає,

        А мати хоче научати,

        Так соловейко не дає.

        Поклала мати коло хати

        Маленьких діточок своїх,

        Сама заснула коло хати,

        Затихло все… тільки дівчата

        Та соловейко не затих.

- 2. «Берегиня» - сл. і муз. О. Демченко. Виконує вокальний ансамбль «Кадети».

  ***

   Тече вода з-під явора

   Яром на долину.

Пишається над водою

   Червона калина.

  

   Пишається калинонька,

   Явір молодіє,

  А кругом їх верболози

   Й лози зеленіють.

   Тече вода із-за гаю

   Та попід горою.

     Хлюпочуться качаточка

   Поміж осокою.

   А качечка випливає

   З качуром за ними,

     Ловить ряску, розмовляє

   З дітками своїми.

- 3. «Дитинство золоте» - сл. і муз. Н. Май. Виконує вокальний дует «Престо».

***

                                               Кричать сови, спить діброва,

                                               Зіроньки сіяють,

                                               Понад шляхом, щирицею,

                                               Ховрашки гуляють.

                                              

                                               Спочивають добрі люди;

                                               Що кого втомило:

                                               Кого – щастя, кого – сльози,

                                               Все нічка покрила.

- 4. «Зірка сіяла» - з репертуару А. Ілащук. Виконує солістка колективу.

***

- Всією своєю творчістю Тарас Шевченко прагнув досягти того, про що мріяв все життя. Це – краса, велика, всемогутня сила прекрасного, яка поєднала в собі чистоту і чесність, гуманність і правдивість, працьовитість і пошану до всіх. Бо краса – це вияв найвищої радості життя.

У гаю, у гаю вітру немає,

    Місяць високо, зіроньки сяють…

Зорі сяють; серед неба

Світить білолиций,

Верба слуха соловейка,

Дивиться в криницю.

- 5. «Квітка – душа» - з репертуару Н. Матвієнко. Виконує солістка колективу.

                                                               ***

                                               Плавай, плавай, лебедонько!

                                               По синьому морю –

                                               Рости, рости, тополенько!

                                               Все вгору та вгору…

- 6. «Три поради». Виконує солістка колективу.

***

Святий Київ наш великий,

Святим дивом сяють

Храми божі ніби з самим

Богом розмовляють.

- 7. «Київська Русь». Виконує соліст колективу. 

***

- Вище слово Тараса  Шевченка вказує шлях до Людяності, Істини, Краси, Справедливості. Це символ волелюбності й гуманізму, якому судилася вічність.

Великомучениче святий?

Пророче божий? Ти меж нами,

Ти, присносущий, всюди з нами

Витаєш ангелом святим.

- 8. «Ангел» - з репертуару К. Шеффер. Виконує солістка колективу.

***

- Творчість Тараса Шевченка – національна гордість і слава України. Безсмертні твори українського генія сповнені тим, що близьке й дороге кожній людині: могутній революційний дух, любов до Вітчизни, заклик до єднання, братерство, преклоніння перед Жінкою-Матір’ю.

- Образ Матері був єдиним центром усіх роздумів і тривог Шевченка, його ідеалом. Все краще, чисте, світле, неоціненне й рідне, що є у людини, асоціюється у нього з Матір’ю й рідною землею. Два головних образі – Матері й Вітчизни-України – зливаються у Шевченка в нерозривне ціле.

                                               У нашім раї на землі

                                               Нічого кращого немає,

                                               Як тая мати молодая

                                               З своїм дитяточком малим.

                                              

Буває, іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир наш бога принесла…

- 9. «Пісня про рушник» - сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди. Виконує вокальний ансамбль «Юність».

***

- Дивовижний, незвичайний талант Шевченка. Великий народ народжує великих поетів. Тарас Шевченко зумів піднятися до найвищих вершин поезії та образотворчого мистецтва.

         

       Зацвіла в долині

                                                   Червона калина,

                                                   Ніби засміялась

                                               Дівчина-дитина.

   Любо, любо, стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину.

- 10. «Мій рідний край» - з репертуару С. Канюк. Виконує вокальний ансамбль «Україночки».

***

- У своїх творах український поет завжди звертався до чистого і світлого образу Дівчини, Жінки, Охоронниці життя. Поетизація жінки, глибоке проникнення в її духовний світ, палке обстоювання її гідності і права на щастя є зрозумілою і дорогою для наших співвітчизників.

      Зоре моя вечірня,

      Вийди над горою,

      Поговоримо тихесенько

      В неволі з тобою.

      Розкажи, як за горою

      Сонечко сідає,

      Як у Дніпра веселочка

      Воду позичає.

      Як широка сокорина

      Віти розпустила…

  А над самою водою

   Верба похилилась…

- 11. «Ніч яка місячна, зоряна, ясная» (сл. М. Старицького). Виконує соліст колективу.

***

- …Грізний і ніжний він, Шевченко, - мовби тією брилою, обвіяною вітрами історії, паленою вогнями, але несхитною височить над світовими течіями-ручищами й думу свою думає-передумує: «А як же обійти всякі там світові «мілини», дати глибини й чистоти течіям, сили рушійні їм, щоб могли вони багато чого вирівняти по землях планети, щоб народ кожен – і менший, і більший, з’єднавши руки, не обкрадав один одного, а щось «своє» додавав кожному й усім, а кожен – йому»…

- В Шевченкові ми бачимо великого сучасника і соратника; він – дорогий, близький нам своїм немеркнучим, бо слово це звеличує красу перемоги, виховує найкращі людські почуття, закликає до дружби і творчого співробітництва.

Жива душа поетова святая,

Жива в святих своїх речах,

І ми , читая, оживаєм

І чуєм бога в небесах.

  - Нехай вічно живуть у свідомості людства Шевченкові літературні твори, картини, музика віршів і його думки!

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

- 12. «Я бажаю Вам» - з репертуару В. Лазаровича. Виконує соліст колективу.

***

 -  На цьому наша концертна програма завершена.

 - Ми бажаємо усі вам гарного настрою, щастя, добробуту, благополуччя і всього самого найкращого!

 -  Вели концертну програму учасники колективу.

 -  До нових зустрічей!